стр. 1
(общее количество: 2)

ОГЛАВЛЕНИЕ

След. стр. >>

Український кардіологічний журнал 2/2003 9

Ea?a?ieia?y a Oe?a?i?: a?i?a, nuiaiai? ? a iaeaooiuiio
(ai 10-????y Aeaaai?? iaae?ieo iaoe Oe?a?ie)
В.М. Коваленко

Інститут кардіології ім. М.Д. Стражеска АМН України, м. Київ



Історична довідка. Як самостійний розділ ме- XX ст. Згодом, у 70-х роках стало очевидним, що
дичної науки кардіологія виділилася на початку гіпертонічна хвороба дуже впливає на показники
минулого століття. Її розвиток тісно пов’язаний з смертності, її так і назвали – «мовчазною» вбив-
новими методами дослідження. У 1903 р. голлан- цею. Якщ о в 40-х роках частка серцево-судинних
дський учений В. Ейнтховен відкрив метод елект- захворювань у к олишньому СРСР становила 11 %
рокардіографії (ЕКГ). Вперше описана у 1909 р. всіх випадків смерті, у 60-х роках – вже 36 %, на
В.П. Образцовим і М.Д. Стражеском клінічна кар- початку 80-х років – 48,3 %, на сьогоднішній день
тина коронарного тромбозу та інфаркту міокарда цей пок азник в Україні становить 64 %. Інвалідність
за допомогою методу ЕКГ знайшла чітку об’єкти- внаслідок серцево-судинних захворювань отриму-
візацію. Починаючи з 50–60-х років XX ст. діагно- ють 30 % хворих. «Омолодження» серцево-судин-
стика гострого інфаркту міокарда і гострих коро- них захворювань стало цілком очевидним. У США
нарних синдромів (за теперішнім визначенням), як в 70-х роках від хвороб системи кровообігу (ХСК)
і раніше невідомих хвороб (наприклад, порушення страждало 25 % дорослого насе лення.
ритму серця і провідності тощо), стала для широ- Епідеміологічний характер розповсюдження
кого кола лікарів рутинною. У 1905 р. М.С. Корот- ХСК вимагав від світової спільноти мобілізації зу-
ков запропонував аускультативний метод вимірю- силь для боротьби з ними. В 1950 р. була органі-
вання артеріального тиску, з цього часу розпоча- зована Міжнародна спілка кардіологів, у цьому ж
лося вивчення артеріальної гіпертензії. У 1904 р. році в Парижі відбувся перший Всесвітній конгрес
F. Marchand запропонував термін «атеросклероз кардіологів, другий – у 1954 р. у Вашингтоні. На
артерій», а вчення М.М. Анічкова про атероск ле- п’ятому конгресі, який відбувся в 1966 р. в Нью-
роз стало поштовхом для широкого клінічного і ек- Делі (Індія), Всесоюзна кардіол огічна спілка
спериментального вивчення дуже розповсюдже- (організована в 1963 р.) була офіційно прийнята в
ного тепер захв орювання. Катетеризація порожнин Міжнародну та Європейську спілки. В 1993 р. у
серця і судин, контрастна коронароангіографія, незалежній Україні була створена Асоціація карді-
ультразвукові, радіонуклідні і магніторезонансні ологів, яка того ж року увійшла як самостійна гро-
методи дослідження з комп’ютерним забезпечен- мадська організація до Європейського товариства
ням дають змогу вивчати патог енетичні механізми кардіологів, а в 2002 р. – до Всесвітньої Феде-
розвитку хвороб від макроскопічного до молеку- рації Серця. Характерно, що перший з’їзд Всесо-
лярного рівнів. юзної кардіологічної спілки був присвячений про-
За минуле століття змінилося і «обличчя» к ар- блемам артеріальної гіпертензії (1966 р.), на дру-
діології. Переважаюча на той час інфекційна сер- гому з’їзді (1973 р.) обговорювалися питання ІХС.
цево-судинна патологія (ревматизм, міокардити) У 1958 р. у СРСР уперше почали організовувати-
поступилася місцем патології неінфекційного гене- ся спеціальні бригади (станції) швидкої і не-
зу. Внаслідок впровадження в середині XX ст. за- відкладної медичної допомоги хворим кардіологі-
ходів щодо профілактики ревматизму (антибіоти- чного профілю (гострий інфаркт міокарда тощо), а
ки, стероїдні і нестероїдні препарати) значно зни- з 1975 р. розпочата організація кардіологічних
зилася не тільки частота розвитку ревматичних (міських, обласних) диспансерів.
вад серця, а й змінилася клінічна картина ревма- В Україні організація роботи кар діологічної
тизму – від маніфестуючих гострих до латентних служби була покладена на Інститут кардіології
з в’ялим перебігом форм. ім. М.Д. Стражеска, який у той час був підпоряд-
У середині 50-х років минулого століття пер- кований МОЗ України. В 1999 р. інститут увійшов
ше місце за показниками смертності посіла ішеміч- до складу Академії медичних наук України. Нова
на хвороба серця (ІХС), яку назвали «епідемією» сторінка в історії інституту – це не тільки подаль-
© В.М. Коваленко, 2003
10 Передова стаття

ший к лінічний і організаційно-методичний розви- вої спільноти та Європи, висвітлюються пробле-
ток, а й нові, більш поглиблені напрямки фунда- ми первинної та вторинної профілактики ХСК, пер-
ментальних досліджень з кардіології, комплексні спективи і завдання розвитку кардіологічної служби
розробки наукових програм разом з іншими уста- на місцях, шляхи підвищення якості спеціалізова-
новами АМН України, значне розширення міжна- ної медичної допомоги.
родного наукового співробітництва. Організаційні структури кардіології. Про-
ХСК за багатьма базовими показниками здо- відною організаційно-методичною структурою з
ров’я населення (поширеність, захворюваність, за- питань кардіології в регіонах сьогодні залишаються
гальна та передчасна смертність, інвалідність, обласні к ардіологічні диспансери (ОКД). У 2001 р.
тимчасова непрацездатність тощо) мають провідні в Україні функціонувало 15 ОКД з ліжковим фон-
позиції, а за багатьма з них вже давно вийшли на дом 1796 місць. У багатьох областях диспансерів
перше місце. Медико-соціальний тягар ХСК поля- немає (Вінницька, Волинська, Дніпропетровська,
гає ще і в тому, що вони суттєво впливають на Донецька, Житомирська, Закарпатська, Миколаїв-
тривалість і якість життя населення, на пок азники ська, Рівненська, Харківська). Необхідно відзна-
втрат життєвого потенціалу країни. Саме тому чити кращі результати спеціалізованої кардіологіч-
боротьба з ХСК на сучасному етапі є першочерго- ної допомоги в обласних диспансерах. Летальність
вою проблемою. Поточний прогностичний аналіз і від г острого інфаркту міокарда (ГІМ) в областях з
математичне моделювання на більш віддалений кардіологічними диспансерами на 7,8 % нижча, ніж
(довгостроковий) період, які ґрунтуються на по- у регіонах, де їх немає – відповідно 11,39 і 12,28 %.
казниках довкілля, якості харчування, питної води, Якщо ліжковий фонд становить 200 та більше, роз-
демографічних даних і тенденціях сучасного роз- біжності пок азників летальності досягають 22 % –
витку, а також на соціально-економічном у стано- відповідно 9,57 і 12,28 %.
вищі в країні, не дозволяють сподіватися на кра- Ліжковий фонд. За період з 1995 до 2001 р.
ще, якщо не вживати науково обґрунтованих за- в ОКД було скорочено 217 ліжок (10,8 %), проте
ходів, не забезпечувати їх відповідним фінансу- кількість хворих, що лікувалися в них, зросла на
ванням і не надавати належної державної підтрим- 25,2 %, у тому числі з сільської місцевості – на
ки. Здоров’я населення країни – найважливіший 50,3 % (!), що свідчить про підвищення ефектив-
чинник її національної безпеки. ності використання кардіологічних ліжок. Зросла
Кардіологічна служба держави. На те- зайнятість ліжок протягом року, скоротився се-
перішній час у країні функціонує чітко організова- редній термін перебування хворого на ліжку до
на кардіологічна служба, яка ґрунтується на ро- 14,2 доби, підвищився обіг ліжка до 24,7 разу на
боті центральних (Інститут кардіології ім. М.Д. Стра- рік. Пок азник летальності в кардіологічних стаціо-
жеска АМН України) та регіональних медичних зак- нарах за 2001 р. становив 1,6 %. У структурі гос-
ладів (обласні кардіологічні диспансери, кардіо- піталізованих пацієнти з ХСК посідаю ть перше
логічні бригади станцій швидкої медичної допо- місце (15,6 % у 2000 р.), і така тенденція зали-
моги, блоки інтенсивної терапії та реанімації, кар- шається сталою (16,4 % в 2001 р.; +5,1 %).
діологічні відділення в обласних, міських і район- Збільшення частки пацієнтів (+7,8 %), які за
них лікарнях, кабінети функціональної діагностики останні роки лікувалися в кардіологічних стаціо-
лікувально-профілактичних закладів та поліклінік нарах, зменшення кількості померлих в них (–26,3 %)
тощо). і пок азника летальності (–31,6 %) свідчать не
Інститут кардіології ім. М.Д. Стражеска здій- тільки про інтенсифікацію роботи ліжкового фон-
снює к оординацію науково-методичної роботи з ак- ду, а й про підвищення якості надання ме дичної
туальних проблем кардіології в Україні. Разом з допомоги хворим із серц ево-судинними захворю-
установами АМН та МОЗ України, а також Асоціа- ваннями.
цією кардіологів України, інститут забезпечує роз- Протягом останніх 5 років з’явилася тенден-
робку та впровадження новітніх технологій з діаг- ція до підвищення доступності спеціалізованої
ностики та лікування серцево-судинних захворю- ст аціонарної допомоги сільському насе ленню.
вань, моніторинг показників кардіологічної служ- Можна сподіватися у майбутньому не тільки на
би, організовує та проводить конгреси, з’їзди, кон- збільшення доступності, а й на підвищення ефек-
ференції і пленуми. Останнім часом практикуєть- тивності надання кардіологічної медичної допомоги
ся проведення щорічної «Школи кардіологів», де в сільській місцевості. Денні стаціонари відкриті
розглядаються актуальні питання кардіології, вив- в 166 поліклініках країни і нараховують 4166 ліжок,
чається і аналізується досвід кардіологів світо- де лікувалися 178 575 пацієнтів, половина (47,9 %)
Передова стаття 11

яких із серцево-судинними захворюваннями. В підлітків (15 років і старші) – 31,6 %. Друге місце
512 центральних районних і районних лікарнях в посідають хвороби органів дихання – 22,7 %, далі
денних стаціонарах нараховують 11 475 ліжок, на хвороби органів травлення – 9,2 %, кістково-м’я-
яких лікувалися 377 420 хворих, в 2198 дільничних зової системи та сполучної тканини – 5,7 %, трав-
лікарнях та амбулаторіях – 12 797 ліжок, на яких ми і отруєння – 3,2 % та новоутворення – 2 %.
лікувалися 349 235 пацієнтів. Фактично, кожний четвертий пацієнт у країні має
У теперішній час особливого значення набу- серцево-судинне захворювання.
ває амбулаторно-поліклінічна допомога, зокрема За захворюваністю ХСК поступаються місцем
в кардіології. У країні нараховують вже 3027 са- лише хворобам органів дихання (відповідно 7,2 і
мостійних амбулаторно-поліклінічних закладів, в 42,8 %). Далі йдуть травми та отруєння (6,7 %),
яких зареєстровано 81 751 380 відвідувань, у тому хвороби сечостатев ої системи (6,2 %), хв ороби
числі в 189 поліклініках (49 625 650 відвідувань) і шкіри та підшкірної клітковини (6 %) і хвороби
в 2729 амбулаторіях (18 189 046 відвідувань). Кож- кістково-м’язової системи (4,8 %).
ний четвертий пацієнт поліклініки – це пацієнт кар- Згадані показники з провідних нозологій Х СК
діологічного профілю. за 2001 р. показані у табл. 1.
Характерною особливістю останніх років є Таким чином, поширеність ХСК серед насе-
розширення функціональних можливостей амбу- лення країни становить 26–32 %, а кожний п’ятий
латорно-поліклінічної кардіології. За останній пе- громадянин працездатного віку має серцево-су-
ріод кількість електрокардіографічних кабінетів і динне захворювання.
кабінетів ф ункціональної діагностики в полік лініках За поширеністю в струк турі ХСК перше місце
зросла з 874 до 1229, тобто на 49,6 %. серед дорослих та підлітків посідає гіпертонічна
Кадровий потенціал. Кадровий потенціал хвороба (ГХ) – 43,9 %, потім йдуть ІХС – 33,7 % і
становлять кардіологи і кардіоревматологи. Кіль- цереброваскулярні хвороби (ЦВХ) – 13,7 %. За
кість усіх лікарів за період з 1995 до 2001 р. змен- захворюваністю ці показники становили відповід-
шилася з 206 208 до 198 501 (на 3,7 %), а кардіо- но 40,9; 28,9 і 16,3 %.
логів – збільшилася з 2688 до 2731 (на 1,6 %). Характерним є те, що зазначені показники що-
Отже, має місце збереження кадрового потенціа- річно зростають. Поширеність ХСК серед дорослих
лу в кардіології, одночасно відбулися якісні зміни. та підлітків у 2001 р. збільшилася порівняно з 1996 р.
Так, якщо в 1995 р. було атестовано всього 54,5 % на 48,9 % (з 31 684,9 до 47 174,9 на 100 000 насе-
лікарів-кардіологів, то в 2001 р. – 78,9 %. Відпові- лення), порівняно з 1999 і 2000 рр. – ще на 22,9 і
дно кількість кардіологів з вищою категорією зрос- 8 % (відповідно 38 386,1 і 43 683,9 на 100 000 насе-
ла з 16,4 до 28,9 %, тобто на 76,2 %. лення). Зростання поширеності ХСК серед населен-
Таким чином, сьогодні в кардіології з’явилися ня можна зрозуміти, якщо в першу чергу взяти до
і посилюються нові тенденції, що певною мірою уваги демографічні показники. Щорічно майже на 1 %
зумовлено реформуванням галузі відповідно до зменшується кількість постійного населення. З 1990
розвитку ринкових відносин у суспільстві. В пер- по 2001 р. народжуваність знизилася на 39,4 % (з
шу чергу йдеться про збережений кадровий по- 12,7 до 7,7 на 1000 відповідного насе лення), а
тенціал, про якісне використання кардіологічного смертність, навпаки, зросла на 25,4 % (з 1213,3 до
ліжкового фонду, про інтенсифікацію роботи ста- 1521,2 на 100 000 усього населення в країні). Таке
ціонарів, про розширення діяльності поліклінічної становище призвело не тільки до постаріння насе-
ланки та доступність медичної допомоги населен- лення і збільшення демографічного навантаження в
ню, в тому числі і в сільській місцевості. країні, а й до вкрай катастрофічного скорочення при-
Показники здоров’я населення при хворо- родного приросту населення від +0,6 % (в 1990 р.)
бах системи кровообігу. Моніторинг найважливі- до –7,5 % (в 2001 р.), у містах в 12,5 разу, в селах –
ших показників кардіологічної служби дає мож- у 3 рази. Звичайно, що за умов такої демографічної
ливість своєчасно виявляти нові тенденції, аналі- кризи очікувати зменшення показників захворюва-
зувати ефективність цільових програм, медичних ності на ХКС і її поширеності, принаймні за життя
технологій лікування і профілактики. Серед них одного покоління, не доводиться. Не останнє місце
особливе значення має поширеність і захворю- при цьому займають розповсюдженість факторів ри-
ваність на ХСК. зику (артеріальна гіпертензія, надлишкова маса тіла,
Поширеність ХСК у 2001 р. порівняно з інши- гіподинамія, пор ушення ліпідного обміну паління
,
ми захворюваннями серед усього населення ста- тощо) та низька схильність населення до утверд-
новила 25,9 %, серед дорослого населення та ження норм здорового способу життя.
12 Передова стаття

Таблиця 1
Поширеність і захворюваність хвороб системи кровообігу серед населення України за 2001 р.

Поширеність Захворюваність
Населення Хвороба
абс. на 100 000 абс. на 100 000
Все населення Всі причини 74 815 748 152 571,5 33 192 597 67 689,5
ХСК 19 376 130 39 513,7 2 384 510 4862,7
Дорослі та підлітки Всі причини 60 584 509 149 198,9 22 628 723 55 726,8
ХСК 19 156 092 47 174,9 2 319 735 5712,7
ІХС 6 464 639 15 920,2 647 175 1593,8
ГІМ 45 357 111,7 45 210 111,3
ГХ, всі форми 8 400 330 20 687,1 948 298 2335,3
ЦВХ 2 631 383 6480,2 378 171 931,3
Інсуль т 121 455 299,1 103 115 253,9
Ревматизм 268 394 661,0 10 094 24,9
Працездатне Всі причини 36 114 237 127 124,9 17 259 556 60 754,9
населення ХСК 6 834 653 24 058,5 1 142 051 4020,1
ІХС 1 890 485 6654,7 280 530 987,5
ГІМ 14 497 51,0 14 439 50,8
ГХ, всі форми 3 560 451 12 533,1 545 333 1919,6
ЦВХ 520 663 1832,8 114 707 403,8
Інсуль т 31 677 111,5 24 365 85,8
Ревматизм 187 429 659,8 8406 29,6


Таблиця 2
Структура і динаміка смертності при хворобах системи кровообігу серед населення України

Смертність при ХСК
Хвороба Структура, % Динаміка, абс. кількість
1994 р. 1999 р. 2001 р. 1994 р. 1999 р. 2001 р.
Все населення
ІХС 59,3 63,4 64,8 256 557 284 704 296 514
ЦВХ 30,4 25,7 24,5 131 257 115 575 112 138
Інші форми ІХС 10,1 11,6 12,4 43 607 52 029 2798
Інші форми хвороби серця 2,4 2,6 2,9 10 520 11 471 13 358
Артеріїти, тромбофлебіти 6,4 7,3 6,9 27 630 32 597 31 394
Ревматизм, вс і форми 1,0 0,7 0,6 4342 3041 56 664
Працездатне населення
ІХС 56,3 55,5 55,2 28 787 25 478 25 144
ЦВХ 25,1 23,7 22,8 12 871 10 876 10 392
Інші форми ІХС 21,0 23,1 23,3 10 717 10 588 10 601
Інші форми хвороби серця 9,7 13,2 15,1 4975 6049 6864
Артеріїти, тромбофлебіти 3,2 3,4 3,2 1654 1557 1458
Ревматизм, вс і форми 4,2 3,1 2,8 2121 1428 1252


Смертність населення від ХСК. На очікува- воутворення (12,7 %), третє – травми та отруєння
ну тривалість життя у теперішній час впливає не (10,1 %). Збільшення показника за період 1999–
рівень дитячої смертності, як це було в першій 2001 рр. при ХСК становило 1 %.
половині минулого століття, а смертність дорос- Дещо інакше в 2001 р. виглядала структура
лого населення від неінфекційних хвороб. У пер- смертності населення працездатного віку (чоловіки –
шу чергу йдеться про ХСК, зокрема про ІХС, ГХ та 16–59 років, жінки – 16–54 роки). Перше місце серед
ЦВХ. С аме з цих причин Україна за пок азниками причин смерті посідають травми та отруєння (31,4 %),
смертності посідає непрестижне перше місце се- причому цей показник збільшився порівняно з 1999 р.
ред країн європейської спільноти. на 2,4 %. Друге місце посідають ХСК (27,4 %).
Питома вага померлих від ХСК у загальній Структура і динаміка смертності при ХСК по-
структурі смертності, хоч і поволі, але зросла з казана в табл. 2.
60,7 % (в 1999 р.) до 61,2 % (в 2000 р.) і до 61,3 % З табл. 2 видно, що останніми рок ами зрос-
(в 2001 р.). ХСК посідали в 2001 р., як і в попе- тає питома вага ІХС у структурі смертності насе-
редні роки, перше місце в загальній структурі лення від Х СК, у тому числі й інших гострих та
смертності населення, друге місце – злоякісні но- підгострих форм ІХС. Як позитивну тенденцію мож-
Передова стаття 13

Таблиця 3
Структура і динаміка смертності при ішемічній хворобі серця серед населення України

Смертність при ХСК
Хвороба Структура, % Динаміка, абс. кількість
1994 р. 1999 р. 2001 р. 1994 р. 1999 р. 2001 р.
Все населення
АКС 78,6 78,3 78,0 201 508 223 049 231 287
Інші форми ІХС 17,0 18,3 19,1 49 977 52 029 56 664
ГІМ 4,4 3,4 2,9 11 370 9626 8563
Працездатне населення
АКС 51,7 49,4 50,5 14 865 12 589 12 707
Інші форми ІХС 37,2 41,6 42,2 10 717 10 588 10 601
ГІМ 11,1 9,0 7,3 3196 2301 1836

на розцінити зменшення питомої ваги смертності логією. У 2001 р. вона становила 42,2 % серед
від ЦВХ та ревматизму. В працездатному віці ми працездатного населення, у т ой час як від ГІМ –
маємо чітку тенденцію до зменшення рівня смер- лише 7,3 %. Певну роль у такому становищі
тності від ІХС, ЦВХ і ревматизм у та стабілізації відігравала так звана «рейтингова концепція», про-
показника смертності при периферичному атерос- те насправді питання дещо складніше. Воно по-
клерозі та тромбофлебітах. требує ретельного вивчення та аналіз у. Йдеться
Особливу увагу привертає проблема зростан- не тільки про своєчасну діагностику ГІМ та інших
ня смертності від інших форм хвороб серця, се- гострих проявів ІХС, а й про ранню, тобто в перші
ред яких переважає смерть від кардіоміопатій (на 6–12 год після клінічних проявів хвороби, госпіта-
20,8 % серед усього населення і на 55,7 % – се- лізацію. Аналіз саме такого показника дасть мож-
ред працезда тного). Звичайно, йдеться не тільки ливість проаналізувати і причини великої догоспі-
про поліпшення діагностики цього захворювання тальної смертності при ІХС б ез макроскопічних
(ЕКГ, ехокардіографія), а й про об’єктивні труднощі ознак ГІМ, який реєструють лише в 2–3 % випадків
в лікуванні. за даними судово-медичної експертизи.
Боротьба з наслідками ІХС завжди була і за- Артеріальна гіпертензія (АГ), як відомо, є од-
лишається в центрі уваги науковців і лікарів. По- ним із головних фак торів ризику розвитк у ІХС і
кращується рання діагностика хвороби, вдоскона- інфаркту міокарда, ЦВХ і мозкових інсультів. При
люються методи лікування, реабілітації і профілак- ІХС із супутньою АГ інфаркти міокарда виникають
тики. Поволі, але зростає кількість пацієнтів, до у 3–4 рази частіше. Серед усіх померлих від ЦВХ
яких застосовуються агресивні методи лікування або від мозкових інсультів у 27,8 % хворих вияв-
(наприклад аортокоронарне шунтування, коронар- ляли АГ, а у померлих у працезда тному віці – у
не стентування), різко зменшилася кількість леталь- 43,4 %. Отже, майже половина померлих від моз-
них випадків (від 8,4 до 3 %) та значно зросла кових інсультів при ЦВХ у працездатному віці хво-
кількість імплантованих кардіостимуляторів (з 0,25 ріли на АГ. За останні 10 років при ЦВХ без АГ у
до 0,31 на 100 000 населення, тобто з 1216 до працездатному віці вмирало в середньому 7,2 %
1517 осіб). Звичайно, це не ті показники, до яких хворих, у той час як на фоні АГ – 18,6 %, тобто в
прагнемо. І справа не стільки у вартості такого ліку- 2,5 разу більше. Крім цього, в країні кожний деся-
вання, скільки в ментальності мислення або пасив- тий пацієнт з АГ вмирає в працездатному віці, що
ності наших терапевтів і кардіологів. при нинішньому розвитку лікувально-профілактич-
За останні роки відзначають позитивну тен- них і діагностичних технологій можна розцінювати
денцію до зменшення смертності від ГІМ серед тільки незадовільно.
усього населення і серед його працездатної час- Для розв’язання згаданих проблем МОЗ Украї-
тини. Головною причиною смерті при ІХС вважа- ни, АМН України та Інстит ут кардіології ім. М.Д. Стра-
ють так званий атеросклеротичний кардіосклероз жеска АМН України за останні 3–5 років провели
(АКС), який виявляють у 78 % всього населення і цілу низку організаційно-методичних заходів. Пер-
у 50 % – працезда тного (табл. 3). Звичайно, таке шочерговою серед них була розробка «Програми
становище не відповідає дійсності, тому що ате- профілактики і лікування артеріальної гіпертензії
росклероз не може бути сам по собі безпосеред- в Україні», як у затверджено Указом Пре зидента
ньою причиною смерті. Зростає смертність від України від 4 лютого 1999 р. № 117/99. На вик о-
інших гострих і підгострих форм ІХС, або від гос- нання Указу Президент а і доручення Кабінету
трих коронарних синдромів за сучасною терміно- Міністрів України від 5 лютого 1999 р. № 2284/01
14 Передова стаття

МОЗ і АМН України 30 березня 1999 р. видали На- рівні з головними керованими факторами ризику.
каз № 74/18 «Про затвердження плану заходів щодо Нагадаємо основні з них:
забезпечення виконання «Програми профілактики і – фактори поведінки, які характеризують не-
лік ування артеріальної гіпертензії в Україні». здоровий спосіб життя (паління, зловживання ал-
Крім цього, Інститут кардіології разом з Асоці- коголем, нераціональне харчування, недостатня
ацією і Товариством кардіологів України запропо- фізична активність);
нували підходи до термінології, номенклатури і – фактори навколишнього середовища (пси-
класифікації, стандартів діагностики і лікування хоемоційний стрес, антропогенні чинники та
ХСК згідно з рекомендаціями ВООЗ X Перегляду шкідливі для здоров’я чинники довкілля на вироб-
та міжнародними консенсусами. Всі вони були ух- ництві і в побуті);
валені Національним конгресом кардіологів Украї- – біологічні фактори (рівні артеріального тис-
ни (Київ, 2000) і рекомендовані для впровадження ку, дисліпопротеїдемії, надлишкова маса тіла), що
Наказами МОЗ України від 10.09.1998 р. № 247 реалізуються при в заємодії генетичних ос обливо-
«Про внесення змін і доповнень до Наказу МОЗ стей організму з факторами поведінки і навколиш-
України від 30.12.1992 р. № 206 «Про заходи щодо нього середовища.
поліпшення якості кардіологічної допомоги насе- В Концепції розвитку охорони здоров’я насе-
ленню України» і Наказом МОЗ України від лення України йдеться про те, що держава ство-
14.02.2002 р. № 54 «Про затвердження класифі- рює умови для формування та стимулювання
кації захворювань органів системи кровообігу». здорового способу життя, вдосконалення
Інформаційне забезпечення кардіологічної гігієнічного вих овання і навчання населення, по-
служби здійснюється через «Український кардіо- силення боротьби зі шкідливими звичками, роз-
логічний журнал» та «Український ревматологіч- витку фізичної культури і спорту, забезпечення
ний журнал», які видають АМН України та Інсти- раціонального збалансованого харчування насе-
тут кардіології ім. М.Д. Стражеска, а також за до- лення. Галузева частина проблеми полягає у про-
помогою монографій, підручників, посібників та ме- веденні належної пояснювальної і профілактич-
тодичних рекомендацій. За чотири роки після пе- ної роботи.
реходу інституту до складу АМН України (1999– На профілактичну роботу наші дільничні і
2002) було випущено 34 номери згаданих журналів, поліклінічні терапевти та кардіологи нині витрача-
видано 26 монографій і 26 посібників, 12 довід- ють близько 5 % робочого часу, у США – 30–40 %.
ників, 6 керівництв, 5 підручників, 9 збірників нау- Профілактичний підхід при виконанні Програми
кових праць і 9 інформаційних листів та 34 мето- найбільш ефективний і найдешевший, проте не
дичні рекомендації. Крім того, було опубліковано найпростіший шлях розв’язання проблеми.
1923 наукові праці, з них 346 – за кордоном. Опуб- Диспансеризація населення для вітчизняної
ліковано 593 статті у журналах (з них 17 – за кор- системи охорони здоров’я завжди була першочер-
доном), у збірниках – 96 і 4 за кордоном, тез – говою справою. Під час виконання Програми бо-
1001 і 325 за кордоном. Інформаційне забезпечен- ротьби з артеріальною гіпертензією вона повинна
ня науковців-лікарів розширювалося також за ра- відігравати важливу роль. Показники поширеності,
хунок доповідей на наукових з’їздах та конферен- захворюваності та диспансеризації на 100 000 на-
ціях (всього 819) і лекцій для лікарів. середнього селення наведені у табл. 4.
медичного перс оналу і населення (всього 891), ви- Порушимо питання ще одного соціального
ступів по радіо та телебаченню (всього 231). показника здоров’я – первинної інвалідності. Про-
Концептуальною основою виконання плану ведений аналіз показав, що за 1999–2000 рр.
повинна стати реальна міжсекторальна співпра- кількість уперше визнаних інвалідів з АГ серед
ця відповідальних структур суспільства. Ми наго- дорослого населення зменшилася на 7,1 % (з 1,4
лошуємо саме на цій тезі, тому що виконання Про- до 1,3 на 10 000 населення) і на 6,7 % – серед
грами є загальнодержавною, а не тільки галузе- працездатного (з 1,5 до 1,4 %). Нам вдалося до-
вою справою. Держава згідно з Концепцією роз- сягти нормативного показника поширеності АГ ,
витку охорони здоров’я населення України конт- збільшення рівня диспансеризації, тому можна
ролюватиме якість надання медичних послуг зак- вважати, що на перших етапах виконання Програ-
ладами охорони здоров’я всіх форм власності. ми ми досягли певних медичних і соціальних ре-
Другий важливий першочерговий фактор ус- зультатів, а головне – виявили шляхи подальшо-
пішного виконання Програми є вмотивована участь го нарощування наших зусиль, які стосуються ба-
самог о населення і боротьба на популяційному гатьох служб: загальнотерапевтичної, неврологі-
Передова стаття 15

Таблиця 4
Поширеність, захворюваність і диспансеризація (100 000 населення) при всіх формах артеріальної гіпертензії

Вікова категорія населення
Дорослі та підл ітки Працезд атні
Область Поширеність Захворю- Диспансери- Поширеність Захворю - Диспансери-
ваність зація ваність зація
Україна 18 816,51 2337,63 8554,42 11 435,93 1939,02 7576,04
АР Крим 15 420,48 1167,34 3714,34 9591,27 1118,41 5014,71
Вінницька 20 062,59 2665,50 9744,68 13 400,88 2291,45 8723,43
Волинс ька 21 625,70 3037,84 11 956,95 12 207,90 2773,39 9196,77
Дніпропетровська 17 202,36 1671,39 13 365,37 10 368,00 1398,83 8863,62
Донець ка 19 435,41 2154,94 5137,39 12 191,00 1740,41 7213,87
Житомирс ька 24 361,87 4323,42 9166,44 14 668,68 3841,81 8357,19
Закарпатська 18 433,18 3850,24 15 303,34 13 592,23 3055,34 11 906,15
Запорізька 19 407,62 2033,36 5289,69 10 205,43 1515,90 5595,63
Івано-Франківська 16 074,53 3313,33 12 375,35 10 956,31 2807,37 10 204,98
Київська 16 128,43 1587,20 9394,51 9721,43 1217,88 6885,78
Кіровоградська 21 992,78 2364,21 4936,01 14 035,53 2138,73 6514,28
Луганська 20 691,19 4888,41 15 100,21 12 411,29 4085,96 11 958,47
Львівська 16 778,01 2371,60 7496,29 10 824,31 1922,14 6491,80
Миколаївська 20 144,22 2427,80 4495,43 10 496,67 1844,93 4121,01
Одесь ка 18 181,67 2059,74 7028,67 10 369,04 1563,32 6816,89
Полтавсь ка 18 169,37 1791,63 13 635,59 12 012,02 1692,02 10 316,96
Рівненська 15 270,44 1701,84 7308,10 10 849,14 1546,95 7012,89
Сумсь ка 18 427,62 2380,44 4593,80 9116,41 1585,32 4921,40
Тернопільська 21 676,37 1553,47 12 351,10 13 190,09 1288,89 8901,74
Харківська 13 071,84 1170,35 2140,87 6997,26 832,86 2198,41
Херсонська 18 939,27 2209,70 7454,94 11 389,21 1846,11 6966,63
Хмельниць ка 23 995,81 2033,43 11 933,22 13 642,16 1674,91 10 421,53
Черкась ка 22 749,06 2908,52 11 334,10 15 233,81 2640,92 10 886,95
Чернівецька 20 221,19 1570,22 16 999,32 18 885,03 1704,16 16 945,12
Чернігівська 16 353,66 2046,86 11 875,33 10 070,56 1702,66 8778,14
м. Київ 21 435,79 2804,09 4047,13 12 069,38 2294,90 4549,90
м. Севастополь 26 599,98 1726,54 5234,55 7592,16 1460,82 3499,85


чної, кардіологічної, нефрологічної, геронтологіч- обмеження факторів ризику, які суттєво вплива-
ної, ендокринологічної тощо. ють на виникнення і розвиток АГ та ІХС. Як пока-
За останні два роки з’явилася тенденція до зали епідеміологічні дослідження, проведені Інсти-
зменшення випадків первинної інвалідності від ІХС тутом кардіології ім. М.Д. Стражеска АМН України
серед дорослого населення – на 2 %, серед пра- (І.П. Смірнова, 2000), в Україні палять 51,1 % чо-
цездатного – на 2,9 %. Ці показники утричі менші, ловіків і 20,5 % міських жінок. Надлишкову масу
ніж при АГ. тіла реєструють у 22,1 % дорослого населення.
Для розв’язання проблеми ІХС у цілому найб- Порушення ліпідного спектра крові спостерігають
лижчим часом потрібно розробити нові цільові про- у 27,5 % осіб працездатного віку, проте практично
грамні підходи, особливо переглянути концепції виявляють лише у 1,3 % випадків. Ще і досі се-
лікування щодо розширення агресивних (хірургіч- ред осіб з АГ знають про хворобу тільки 62 %
них) підходів та застосування ліпіднормалізуючих пацієнтів, лікуються – 23 %, причому ефективно
препаратів, поглибленого обстеження ліпідного – 12,8 %.
профілю крові, а не тільки визначення рівня за- Важливою проблемою збереження ресурсів
гального холестерину. На Заході у 80 % хворих кон- охорони здоров’я та фармакоекономіки немедика-
тролюється рівень холестерину атерогенних ментозних методів лікування є організація раціо-
фракцій, а непризначення лік арем хворому з ІХС нального харчування. Багатоцентровими міжна-
ліпідкоригуючої терапії – це виняток. родними контрольованими дослідженнями дове-
Далеко ще невичерпаними залишаються ре- дено, що за допомогою раціонального харчуван-
зерви збереження здоров’я населення т а запобі- ня можна впливати на перебіг АГ і розвиток уск-
гання розвитку і прогресуванню ХСК за допомо- ладнень (інсультів) від неї (INTERSALT, Scottish
гою профілактичних заходів та немедикаментоз- Heart Health Study, TOPH-I, TOPH-II Health
них методів лікування. Насамперед, йдеться про Professional Follow-up Study, Hypertension Control
16 Передова стаття

Program, DASH) та ІХС (The Atherosclerosis Risk in водить не тільки до достовірного зниження рівня

стр. 1
(общее количество: 2)

ОГЛАВЛЕНИЕ

След. стр. >>